Лікарняна каса – соціальна модель організації
надання медичної допомоги населенню на позабюджетній основі

Руднєв О.С.
Голова Федерації сприяння охороні здоров’я громадянського суспільства

Концепцією розвитку охорони здоров’я населення України, затвердженою Указом Президента України (грудень 2000 року), визначена суттєва роль громадськості у розв’язанні соціально-економічних проблем нашого суспільства, особливо у сфері охорони і збереження здоров’я населення нашої держави.

Така стратегія вищого керівництва країни, на фоні хронічного недофінансування галузі, спрямована на досягнення кінцевої мети реалізації Концепції – відпрацювання соціальної моделі солідарної участі держави, роботодавців, територіальних громад та окремих юридичних і фізичних осіб у фінансуванні послуг за надання громадянам медичної допомоги.

Медична громадськість, втративши останні надії на кардинальні зміни в системі охорони здоров’я, на фоні різко звужених можливостей правової бази, регулюючій медичне обслуговування населення на позабюджетній основі, на протязі понад восьми років розвиває модель, яка забезпечує економічну основу надання додаткової медичної допомоги населенню за рахунок солідарно накопичених цільових персоналізованих внесків юридичних і фізичних осіб.

Цілком зрозуміло, що мова йде про лікарняні каси, позитивне відношення до існування і подальшого розвитку яких на Україні знайшло відображення в Указі Президента України “Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України” (2000 рік), де йдеться про “узагальнення досвіду створення лікарняних кас при закладах охорони здоров’я за рахунок добровільних внесків підприємств, установ, організацій та окремих громадян і розглядання питання щодо можливості поширення такого досвіду у закладах охорони здоров’я державної та комунальної власності”.

Подальший розвиток лікарняних кас на Україні, особливо за участю промислових і сільськогосподарських підприємств, знайшов підтримку і у Федерації роботодавців України, яка своєю Постановою від 5 грудня 2002 року запропонувала членам Федерації роботодавців України розглянути питання створення галузевих та комунальних лікарняних кас як однієї з форм суспільно- солідарної участі найманих працівників та роботодавців в забезпеченні медичної допомоги.

Таким чином, можна рахувати, що лікарняні каси, як соціальна модель суспільно- солідарної системи надання додаткової медичної допомоги населенню відбулася.

Лікарняну касу можна визначити як недержавну, неприбуткову громадську членську організацію сприяння охороні здоров’я і захисту прав пацієнтів, яка на добровільній основі об’єднує юридичних і фізичних осіб з метою забезпечення якісної, доступної додаткової медичної допомоги, фінансуємої на підставі солідарно накопичених коштів в межах затверджених цільових комплексних медичних програм.

На даний час вже виникає потреба узагальнити досвід роботи лікарняних кас, відпрацювати найефективніші моделі організації їх роботи, вибрати і запропонувати найкращі економічні механізми їх суспільної роботи з лікувально-профілактичними закладами державної і комунальної форм власності.

На Україні організовано і працює 168 лікарняних кас. Їх кількість щорічно постійно зростає. Так у 1998 році в країні було зареєстровано 46 лікарняних кас; у 2000 році їх працювало вже 92; у 2001 році – 120, у 2002 році – 136, а на 1 липня 2003 року працює 168 лікарняних кас майже в усіх регіонах України.

Найбільший розвиток лікарняних кас реєструється в Житомирській, Кіровоградській, Одеській, Харківській, Миколаївській областях. Найменша кількість лікарняних кас, за умовами високої концентрації промислових підприємств в Донецькій, Запорізькій, Львівській областях, а також у місті Києві. Невелика кількість лікарняних кас працює у Волинській, Івано-Франківській, Ровенській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій областях.

В той же час треба звернути увагу на те, що в країні працює значна кількість маленьких, малопотужних лікарняних кас: у 40,2% лікарняних касах зареєстровано від 100 до 1000 членів; в 39 % лікарняних кас зареєстровано від 1000 до 5000 членів і тільки у 20,7% лікарняних кас кількість її членів більше за 5000 чоловік.

По прогнозам Вченої Ради Федерації темпи росту кількості лікарняних кас, особливо малопотужних, не будуть суттєво зростати, а будуть проходити процеси їх укрупнення за рахунок вступу до їх складу нових членів, особисто робітників промислових підприємств.

До кінця року прогнозується зростання лікарняних кас до 200 –210; почнеться також їх об’єднання в обласні,регіональні лікарняні каси.

Кризова ситуація в державній системі охорони здоров’я, зниження можливості надання медичної допомоги необхідної якості внаслідок недофінансування галузі, спонукає населення шукати можливості отримання медичної допомоги в приватних медичних центрах, об’єднуватися в лікарняні каси.

На 1 травня 2003 року в економічно розвинених регіонах України 65-67% звернень населення за отриманням амбулаторно-поліклінічної і деяких видів стаціонарної допомоги приходяться на приватні, недержавні медичні структури, а з урахуванням діяльності лікарняних кас питома вага таких звернень вже зростає до 74% - 77%, тобто кожний 9 -11 громадянин України вже отримує медичну допомогу на позабюджетній основі.

Враховуючи таку ситуацію, рішенням делегатів Першого Всеукраїнського Форуму Федерації (жовтень 2002 року) почалося на принципах добровільного об’єднання створення позабюджетної недержавної суспільно-солідарної системи охорони здоров’я населення, куди вже ввійшли приватні медичні центри, лікарняні каси, аптеки, стоматологічні кабінети, виробники ліків, біологічно-активних добавок, медичної апаратури і витратних матеріалів тощо.

Членами Федерації на 1 червня 2003 року вже стали 1526000 громадян України, які беруть в свої руки усі питання надання медичної допомоги при наявній неспроможності нашої держави в достатньому обсягу вирішувати питання охорони здоров’я.

Тільки в лікарняних касах України у 1998 році було вже 253000 чоловік; у 2000 році – 306000 чоловік, у 2002 році – 453000 чоловік, а на 2 липня 2003 року членами лікарняних кас вже зареєстровано 523000 чоловік, тобто кожний дев’яностий громадянин України.

По прогнозам Вченої Ради Федерації до кінця 2004 року членами лікарняних кас вже стануть понад 800000 чоловік, тобто кожний 60 громадянин країни.

В той же час, швидкий розвиток лікарняних кас стримується відсутністю правових знань по їх організації, методології їх діяльності, не відпрацьовані єдині підходи економічної, статистичної діяльності, багато проблем існує в межах бухгалтерського обліку, відношення з податковою службою. 61,8% лікарняних кас на Україні працює на основі Закону України “Про об’єднання громадян” (1992 рік).

Це найграмотніша форма існування лікарняної каси, яка створена, згідно статті 3 Закону про об’єднання громадян. Кошти такої лікарняної каси, згідно статті 21 Закону “Про об’єднання громадян” знаходяться у розпорядженні цієї громадської організації – лікарняної каси і можуть витрачатися на потребу її членів.

31,2% лікарняних кас на Україні зареєстровані як благодійні фонди, використовуючи підставою для своєї роботи Закон України “Про благодійництво та благодійні організації” (1997 рік).

Засновниками благодійної організації, згідно статті 5 Закону, не можуть бути органи державної влади, місцевого самоврядування, державні і комунальні підприємства, установи і організації, що фінансуються з бюджету.

Слід чітко уявляти, що у благодійному фонді є благодійники – фізичні та юридичні особи, які здійснюють благодійництво в інтересах набувачів благодійної допомоги – фізичні та юридичні особи, які потребують і отримують благодійну допомогу, тобто благодійник не може бути одноразово і набувачем благодійної допомоги, особливо це стосується промислових та інших підприємств – членів лікарняної каси, як благодійного фонду.

Передані такими підприємствами (благодійниками) членські внески в лікарняну касу не можуть використовуватися на членів лікарняної каси – робітників даного підприємства (набувачів), бо це є ухилення від податків на перераховану суму внесків, що переслідується Законом. 7 % лікарняних кас працює, використовуючи обидва Закони, де немає повного виконання Закону “Про об’єднання громадян” и перевертаються на користь лікарняної каси основні положення Закону “Про благодійництво та благодійні організації”. Федерацією роботодавців України і Українською Федерацією сприяння охороні здоров’я формується робоча група по створенню проекту Закону про лікарняну касу, подання якого до Верховної Ради передбачається здійснити до кінці 2003 року у відповідності з існуючою процедурою ініціювання законодавчих актів на Україні.

За останні роки сформувався і якісний склад членів лікарняних кас: в областях, з розвиненою промисловістю питома вага працюючого населення серед членів лікарняних кас становить 67%-69%; пенсіонерів – 21% - 23%; дітей – 5%- 4%; інших категорій – 7%-4%; в областях, де суттєва питома вага сільського населення – найбільшу кількість членів лікарняних кас складають пенсіонери, діти, члени родин.

При цьому слід звернути увагу на те, що 58% лікарняних кас, які взаємодіють з промисловими підприємствами, постійно отримують безповоротну благодійну допомогу, розмір якої порою досягає від 500000 гривень до 1,5 – 2,0 мільйонів гривень на рік.

Промислові підприємства все активніше разом з лікарняними касами, вирішують питання охорони праці, дотримання санітарних норм і правил на робочих місцях, проводять комплексні заходи, спрямовані на профілактику професійних захворювань, зниження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

В той же час, організаційно-методичні підходи для організації виконання лікарняними касами вищенаведених заходів потребують стандартизації, наукової розробки і уніфікації.

Суттєве значення для подальшого розвитку лікарняних кас має відпрацювання принципів економічної ефективності їх роботи. На думку керівників лікарняних кас Житомирської, Одеської, Кіровоградської, Харківської, Миколаївської областей економічно ефективними можна рахувати каси, наявна потужність яких складає від 5000 і більше членів лікарняної каси.

Такі висновки проілюстровані поки ще в єдиній на Україні монографії “Лікарняна каса: суспільно-солідарний механізм, фінансування та забезпечення додаткової медичної допомоги”, створеної за ініціативою Одеського регіонального відділення Федерації під загальною редакцією Президента Федерації, заступника Державного секретаря Міністерства охорони здоров’я Загороднього В.В.

Вченою Радою Федерації, разом з керівниками лікарняних кас України, розпочалася робота над другим виданням цієї монографії, вихід у світ якої відбудеться у 2004 році.

При цьому передбачається розроблення проектів Положень про ліцензування, акредитацію лікарняних кас, атестацію її керівників і лікарів, які надають медичну допомогу фаховими Асоціаціями Федерації.

З урахуванням розвитку лікарняних кас, необхідності розроблення методології та правової бази їх діяльності, положень про ліцензування, акредитацію і атестацію Федерацією в липні – серпні місяці 2003 року створюється громадська Рада лікарняних кас України.

Ми запрошуємо делегатів Конференції прийняти участь в її формуванні і подальшої роботі.

Суттєве значення в роботі лікарняних кас має обсяг членських внесків, які щомісячно вносяться членами лікарняних кас на солідарну оплату додаткової медичної допомоги, придбання ліків, медичної апаратури, витратних матеріалів тощо.

 Так, сума членських внесків членів лікарняних кас у 1998 році складала 5800000 гривень, у 2000 році 11650000 гривень, у 2002 році 18700000 гривень, а по прогнозам на кінець 2003 року сума членських внесків складе понад 20000000 гривень.

При цьому загальні витрати на одного члена лікарняної каси по Україні складають в середньому 39-41 гривню. Із загального обсягу коштів, лікарняні каси 76,2% витрачають на придбання ліків, 2,4% - на придбання медичної апаратури і витратних матеріалів, 5,2% витрачається на заробітну плату, 16,2 % на оренду, господарські витрати, відрядження та інше.

Аналіз витрат на медикаменти, які в середньому складають 65-72 гривні на одного члена лікарняної каси на рік показав, що питання придбання медикаментів, їх ціна, номенклатура, строки придатності, залишки на складах лікарняної каси потребують в окремих випадках суттєвого контролю з сторони наглядових Рад лікарняних кас.

Практика медикаментозного забезпечення найбільш грамотно поставлена в лікарняних касах Житомирської, Одеської, Кіровоградської області.

В той же час, на наш погляд, було би доцільним створення єдиної централізованої, прозорої системи забезпечення ліками лікарняних кас, де можливість впливу на цінову політику ліків на містах окремих фармацевтичних фірм було би спростовано.

Суттєву тривогу за останні роки викликає практика розповсюдження серед членів лікарняних кас несертифікованих біологічно-активних харчових добавок, 45- 59% яких на нелегальному ринку України складають фальсифіковані продукти.

Створений у 2002 році Федерацією департамент БАДів, може надати суттєву допомогу лікарняним касам в придбанні якісних біологічно-активних харчових добавок, виключаючи можливість надходження недоброякісної продукції.

Не меншу зацікавленість викликає і аналіз витрат на придбання медичної апаратури, обладнання і витратних матеріалів. Враховуючи, що лікувально-профілактичні заклади, з якими працюють лікарняні каси на договірних умовах, в більшості використовують старе, морально і фізичне застаріле обладнання, не в змозі проводити високоякісну діагностику і лікування захворювань.

В той же час, на Україні існує величезна кількість вітчизняних виробників медичної техніки і витратних матеріалів - членів Федерації, які спроможні вирішувати питання постачання і сервісу медичної апаратури на підставі централізованих, прозорих замовлень лікарняних кас.

Створення і діяльність лікарняних кас була би не можливою без активної підтримки з сторони органів державної влади, органів місцевого самоврядування, Міністерства охорони здоров’я України та профспілкових організацій.

Ми маємо прекрасні приклади безпосередньої допомоги облдержадміністрацій, обласних Управлінь охорони здоров’я Житомирської, Кіровоградської, Одеської, Харківської, Миколаївської та інших областей в питаннях створення і подальшого розвитку лікарняних кас.

Шановні делегати! За цей короткий час не можливо освітити усі питання і проблеми створення, роботи і подальшого розвитку лікарняних кас на Україні. Це зроблять наступні доповідачі в своїх доповідях. В той же час приємно відзначити, що лікарняні каси, в цей скрутний для державної системи охорони здоров’я час, взяли на себе функцію організації на позабюджетній основі додаткової медичної допомоги населенню, що позитивно було відзначено на виїзній Колегії Міністерства охорони здоров’я України, яка знайомилася з досвідом роботи Житомирської обласної лікарняної каси.

Сьогоднішня Всеукраїнська Конференція має мету визначення стратегію і тактику подальшої роботи громадськості держави в напряму охорони і збереження здоров’я населення зусиллям самого населення.

Дякую за увагу.