Доповідь Руднєва О. С.

УДОСКОНАЛЕННЯ НАДАННЯ ДОДАТКОВОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
ЛІКАРНЯНИМИ КАСАМИ ТА ФОРМУВАННЯ
НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ.

Шановні учасники конференції!
Стратегія соціально-економічного розвитку нашої держави базується на зростанні ролі громадськості, професійних громадських об’єднань в управлінні державою.
Постійно розвиваючи практичне впровадження статті 38 Конституції України про участь громадян в управлінні державними справами, керівництво країни, її Президент сприяють розвитку активної участі громадян в практичному рішенні основних напрямків реформування діючої системи управління державою.
Відомий усім Вам Указ Президента України “Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” (31 липня 2004 року), Програма діяльності Кабінету Міністрів України “Послідовність, ефективність, відповідальність” (2004 рік) передбачає запровадження більш ефективних форм роботи органів виконавчої влади з громадськістю у процесі формування та реалізації державної політики, розвиток партнерських відносин та поглиблення співробітництва між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськістю, забезпечення всебічної політики суспільно значущих громадських ініціатив.
Усім Вам відомо, що на базі Указу та Програми діяльності Уряду на Україні вже почалося створювання системи участі громадськості в управлінні державними справами.
Так, наказом Міністра охорони здоров’я України від 15 жовтня 2004 року за № 496 була створена Рада для здійснення координації заходів, пов’язаних їз забезпеченням консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я при МОЗ України і затверджено Положення про її функції (Голова Рад – Президент Української Федерації сприяння охороні здоров’я, заступник Міністра охорони здоров’я України Загородній В.В.), а на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року за № 1378 “Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”, утворюється Громадська Рада при Кабінеті Міністрів України, консультативно-дорадчі органи - громадські Ради при органах виконавчої влади на місцях.
Безпосередньо, на першому засіданні Ради, проведеному спільно з керівництвом МОЗ України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Академії медичних наук України, Української Федерації сприяння охороні здоров’я вже були розглянуті питання поступової передачі фаховим Асоціаціям Федерації питань атестації, акредитації, участі в роботі ліцензійних комісій. По підсумкам роботи Ради було Держпідприємництвом спільно з МОЗ було направлено проект першої постанови КМ України щодо поступової передачі процесів акредитації члену Федерації – Асоціації стоматологів України.
Враховуючи, що лікарняні каси, питання діяльності і подальшого розвитку яких передбачається розглянути на конференції, є громадськими об’єднаннями, керованими представниками цих об’єднань, значення їх в процесах реформування системи охорони здоров’я суттєво зростає.
Метою сьогоднішньої конференції є остаточне відпрацювання основних напрямків діяльності і проектів нормативно-правових документів, регламентуючих роботу лікарняних кас на даному етапі їх розвитку.
Виходячи з мети, завданнями конференції є узагальнення підсумків роботи системи лікарняних кас України, робота в напрямку продовження створення єдиної системи надання населенню додаткової медичної допомоги, розгляд і прийняття концептуальної моделі формування та розвитку суспільно-солідарного сектору організації надання додаткової медичної допомоги, розгляд і обговорення нових етапів подальшого розвитку лікарняних кас.
Передбачається по підсумкам роботи конференції прийняти рішення та звернення до Міністра охорони здоров’я України Підаєва А.В. щодо клопотання перед Кабінетом Міністрів України про прийняття нових нормативно-правових документів, регламентуючих діяльність лікарняних кас.
Як Вам добре відомо, органами державної влади, медичною громадськістю постійно, на протязі останніх років, додаються зусилля, спрямовані на подальший розвиток системи охорони здоров’я в напрямках, викладених в Концепції розвитку охорони здоров’я населення України, яка затверджена Указом Президента України 7 грудня 2000 року.
На підставі запровадження напрямків багатоканального фінансування сфери охорони здоров’я, в регіонах України більш чітко формується державно-комунальна модель діяльності двох секторів медичної допомоги: сектора загальнодержавної медичної допомоги та сектора додаткових можливостей.
Враховуючи суттєве розвантаження бюджету галузі охорони здоров’я завдяки розвитку сектору додаткових можливостей, Указом Президента України “Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України (8 серпня 2000 року) було передбачено узагальнити досвід створення лікарняних кас, працюючих на безприбутковій основі з подальшим поширенням такого досвіду у закладах охорони здоров’я державної та комунальної форм власності.
Так, завдяки вищенаведеного Указу, до 2003 року завершився перший етап розвитку системи надання населенню додаткової медичної допомоги лікарняними касами України. Так, тільки за останні три роки темпи створення лікарняних кас на Україні досягли 223%. При цьому кількість громадських об’єднань - лікарняних кас на 30 жовтня 2004 року вже складало 218. Сьогодні лікарняні каси працюють майже в усіх регіонах України, а кількість їх членів, тобто осіб, які отримують додаткову медичну допомогу вже складає понад 4 мільйонів чоловік.
Як відомо, паралельно розвивається і система медичного страхування, 14 страхових компаній якої вже охопили понад 2,2 мільйонів населення і членів їх сімей, переважно працюючого на промислових підприємствах і у галузях сільського господарства.
Такі темпи розвитку надання населенню додаткової медичної допомоги не могли не викликати необхідної уваги з сторони органів державної влади: Міністерства охорони здоров’я України, Управлінь охорони здоров’я обласних держадміністрацій. Виникла потреба оперативного отримання і опрацювання інформації щодо діяльності лікарняних кас, якості надання медичної допомоги лікувально-профілактичними закладами, з якими уклали угоди лікарняні каси.
Тому почалася робота по формуванню організаційно – методичних основ діяльності лікарняних кас, що з’явилося другим етапом їх розвитку і становлення на Україні.
Це послужило створенню наказу Міністра охорони здоров’я України від 09 липня 2003 року “Про функціонування лікарняних кас”, в якому запроваджувалися заходи щодо розроблення організаційно-методичних підходів створення лікарняних кас, вивчення позитивного досвіду їх роботи в напрямку медикаментозного забезпечення громадян, підвищення якості лікувально-діагностичного процесу, ведення реєстру лікарняних кас, подальшого розвитку на Україні цієї форми надання додаткової медичної допомоги населенню.
Контроль за виконанням цього наказу було покладено на заступника Міністра охорони здоров’я України Загороднього В.В.
Враховуючи, що організаційно-юридичною основою лікарняних кас є об’єднання громадян, які діють на підставі Законів України “Про об’єднання громадян” (1992 р.), в окремих випадках - Закону “Про благодійництво та благодійні організації” (1997 р.), Українська Федерація сприяння охороні здоров’я спільно з Міністерством охорони здоров’я України прийняла безпосередню участь в подальшому створенні мережі лікарняних кас на Україні, удосконаленні організаційно-методичних напрямків їх діяльності, об’єднанню їх на добровільних засадах в єдину суспільно-солідарну систему надання медичної допомоги.
На цьому шляху зусиллями керівників фахових медичних Асоціацій Федерації – провідними вченими держави, були розроблені і впровадженні разом з Міністерством охорони здоров’я, обласними Управліннями охорони здоров’я єдині, уніфіковані науково-методичні і організаційні принципи створення і подальшої роботи лікарняних кас.
Ця робота знайшла відображення в першій і єдиній серед країн СНД монографії під редакцією заступника Міністра охорони здоров’я України Загороднього В.В. “Лікарняна каса: суспільно-солідарний механізм фінансування та забезпечення додаткової медичної допомоги”, створеній колективом Одеського Науково-дослідного інституту суспільно-солідарних медичних систем (директор – доктор медичних наук Батечко Сергій Анатолійович), методичних рекомендаціях, лікарських формулярах, створених лікарняною касою Житомирської області тощо.
Таким чином, за безпосередньою підтримкою органів державної влади, органів місцевого самоврядування вже на початку 2003 року на Україні була сформована система надання додаткової медичної допомоги населенню на громадських засадах – система лікарняних кас України, з науково-методичним забезпеченням їх діяльності.
В той же час цілком зрозуміло, що така система не може працювати у відриві від державної системи охорони здоров’я, поза уваги з сторони обласних Управлінь охорони здоров’я, органів місцевої влади. Це набуває суттєвого значення ще з урахуванням того, що в спільну роботу з лікарняними касами включається значна кількість лікувально-профілактичних закладів державної та комунальної форми власності.
Так, на 31 жовтня 2004 року лікарняними касами, окремими страховими компаніями укладені договори про спільну діяльність в напрямках діагностичної, лікувально-профілактичної, організаційно-методичної роботи з 416 закладами охорони здоров’я: обласними, міськими, Центральними районними сільськими лікарнями, науково-дослідними інститутами.
Досвід такої спільної і ефективної роботи лікарняних кас в Житомирській, Одеській, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Кіровоградській, Херсонській, Полтавській (місто Комсомольск) та інших областях може стати прикладом для розповсюдження на території всієї України.
Третій етап розвитку діяльності лікарняних кас охарактеризувався створенням на добровільних засадах регіональних об’єднань лікарняних кас з центрами їх клінічної, науково-методичної, організаційної, правої роботи в обласних центрах України, подальший розвиток нормативно-правової бази діяльності лікарняних кас.
Це такі об’єднання, як об’єднання лікарняних кас в Одеській, Житомирській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях, на базі яких у 2003 – 2004 роках були проведені тренінгові заходи. В їх проведенні взяли участь 27% керівників лікарняних кас України, профспілок, керівників місцевих і районних держадміністрацій.
Все це дозволило удосконалити уніфіковані принципи організації лікарняних кас, впровадження документації, яка відображує їх діяльність, запровадити найефективніші форми економічних, фінансових проблем їх роботи тощо.
В той же час залишаються проблеми, які стосуються вибору юридичної форми організації лікарняної каси: замість рекомендованої форми створення лікарняної каси на підставі Закону “Про об’єднання громадян”, спостерігаються створення їх на підставі Закону “Про благодійництво та благодійні організації”, що інколи ставить таке громадське об’єднання в складні умови їх подальших стосунків з податковими органами.
Ще величезна кількість лікарняних кас працює без урахування рекомендацій методичних матеріалів, затверджених МОЗ України стосовно їх взаємовідносин в лікувально-профілактичними закладами державної і комунальної форми власності, залишається не затвердженою Концепція розвитку і діяльності лікарняних кас, проект якої представлений для розгляду Одеською обласною лікарняною касою.
За 2003 – 2004 роки мали місце порушення фінансової дисципліни окремими лікарняними касами, непорозуміння між керівництвом деяких лікарняних кас і органами виконавчої влади, керівництвом лікувало-профілактичних закладів, з якими лікарняні каси укладали договори про організацію надання додаткової медичної допомоги населенню. Значна кількість лікарняних кас не являється членами Української Федерації сприяння охороні здоров’я і залишається поза межами рішень Ради лікарняних кас, які стосуються оптимізації їх діяльності, відпрацювання нормативно-правової основи роботи.
Мають місце приклади, коли керівники лікарняних кас практично працюють поза межами вже існуючих нормативно-правових документів, регламентуючих їх діяльність.
В ряді регіонів України дуже повільно проходить створення лікарняних кас, як форми надання населенню додаткової медичної допомоги, а в Запорізькій області лікарняні каси зникли зовсім.
Ми розуміємо, що лікарняна каса – це об’єднання громадян і органи виконавчої влади не можуть застосовувати якісь примусові дії для її створення, адже ми звертаємося до органів державної влади підтримувати ініціативи громадськості щодо організації лікарняних кас як однієї з прогресивних форм надання населенню додаткової медичної допомоги.
Ще недостатня активність в окремих регіонах України створення лікарняних кас, членами яких могли би стати працівники різноманітних галузей промисловості і сільського господарства. В цьому напрямку пріоритет поки ще належить страховим компаніям, які уклали договори на свою діяльність з 437 промисловими підприємствами країни і охопили 2,2 мільйони працюючих і членів їх сімей.
При цьому відомо, що діяльність безприбуткових лікарняних кас в зрівнянні з діяльністю страхових компаній має більш широкий аспект профілактичної, діагностичної та лікувальної роботи, більш тісні стосунки з керівництвом державної системи охорони здоров’я, що сприяє роботі в напрямках державної політики охорони здоров’я, яка впроваджується органами державної влади. В той же час треба визначити, що залишаються практично відсутніми зв’язки в роботі між страховими компаніями і лікарняними касами, хоча усі вони опікуються здоров’ям населення.
Недоліками системи лікарняних кас залишається величезна кількість (46,8%) малопотужних лікарняних кас, особливо в сільській місцевості, з обмеженими можливостями організації надання медичної допомоги; існують проблеми впровадження науково-обгрунтованих підходів медикаментозного забезпечення членів лікарняних кас тощо. Як правило, це лікарняні каси, які стоять за межами Федерації, деякі з них працюють без урахування рекомендацій, які приймаються на науково-практичних конференціях Федерації, не мають організаційно-методичних матеріалів, не використовують останні досягнення світового досвіду діяльності лікарняних кас.
Все це спонукає на даному етапі розвитку лікарняних кас їх об’єднанню з утворенням обласних лікарняних кас, про досвід роботи яких будуть говорити в своїх доповідях учасники конференції.
Подальший розвиток діяльності лікарняних кас, на жаль, стримується також низкою проблем, стосовно адаптування існуючої нормативно-правової бази держави до їх діяльності, подальшого розроблення нових нормативно-правових актів, щодо удосконалення діяльності цих громадських об’єднань.
В липні 2003 року Федерацією сприяння охороні здоров’я разом з Міністерством охорони здоров’я України була розпочата робота в цьому напрямку: проведена перша Всеукраїнська науково-практична конференція “Лікарняні каси – роль і місце в системі охорони здоров’я та перспективи їх подальшого розвитку”, створений структурний підрозділ Федерації – Рада лікарняних кас України (Голова Ради - директор Житомирської обласної лікарняної каси Парій В.Д.).
Подальший розвиток системи лікарняних кас став об’єктом серйозної уваги також з сторони Федерації роботодавців України, Федерації профспілок України, УСПП.
На Всеукраїнському Форумі “Збереження та розвиток трудового потенціалу”, який був організований Федерацією роботодавців України, Українською Федерацією сприяння охороні здоров’я і Федерацією профспілок України ( березень 2004 року) 2100 делегатів Форуму одноголосно прийняли рішення про підтримку руху лікарняних кас, їх подальшому розвитку в напрямку співпраці з промисловими та сільськогосподарськими підприємствами України.
Ці положення Форуму ввійшли в проект Національної комплексної програми “Збереження і розвиток трудового потенціалу України” на 2005- 2015 роки”, впровадження якої починається з січня 2005 року.
В той же час, як було сказано вище, подальший розвиток лікарняних кас не може здійснюватися без удосконалення нормативно-правової бази їх діяльності.
Враховуючи вищенаведене, Міністерство охорони здоров’я України, спільно з Українською Федерацією сприяння охороні здоров’я провело ряд заходів на базі Житомирської обласної лікарняної каси по відпрацюванню напрямів створення нормативно-правової бази діяльності лікарняних кас: проведена виїзна Колегія МОЗ України, засідання комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства, виїзне засідання Ради лікарняних кас України.
Підсумками цієї роботи став Наказ Міністерства охорони від 14.05.2004 року № 163-адм “Про створення робочої групи по розробці проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Товариства “Лікарняна каса”.
Треба відзначити, що розроблений згідно Наказу Інститутом громадського здоров’я проект Постанови і Положення було суттєво доопрацьовано членами Ради лікарняних кас і представлено для обговорення на конференції з метою його остаточного подання в МОЗ України в якості проекту нормативно-правового акту діяльності лікарняних кас.
До цього треба додати, що діюча Рада лікарняних кас України по своєму складу значно обмежувала можливості відпрацювання різноманітних документів, щодо діяльності лікарняних кас, мала недостатнє представництво органів державної влади у своєму складі, відсутність представників медичної науки.
Створення наказом Міністра охорони здоров’я України від 15.10.2004 року за № 496 Ради для здійснення координації заходів, пов’язаних із забезпеченням консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я при Міністерстві охорони здоров’я України дає можливість, згідно пп.. 2.2.6.,2.2.9.,3.1.,3.3. та 3.5. більш тісного зв’язку лікарняних кас, страхових компаній, благодійних фондів з органами державної влади, Міністерством охорони здоров’я України.
Так, Радою, спільно з Головною акредитаційною комісією МОЗ заплановано у 2004 –2005 роках вивчення організації та якості надання медичної допомоги лікувально-профілактичними закладами, які уклали договори про співробітництво з лікарняними касами, страховими компаніями, фондами тощо.
Шановні учасники конференції!
Ми живемо і працюємо сьогодні в цікавий для суспільства час: залучення широких верств громадськості країни до проблем збереження здоров’я нації є прогресом в напрямках подальшого розвитку нашої держави, що сприятиме прозорому, активному, не заангажованому впровадженню різноманітних прогресивних форм і методів управління державними справами, безпосередньо в галузі охорони здоров’я.
В своїй доповіді я не можу освітити усі виникаючі питання необхідності удосконалення діяльності лікарняних кас: деякі з них будуть викладені в доповідях, згідно порядку денному нашої конференції. Ви також знайдете відповідь на значну кількість цих питань в другому виданні монографії “Лікарняна каса” (видання жовтень 2004 року), яку ви сьогодні отримали, або здобули до початку конференції.
Ми сподіваємось, що учасники конференції, безпосередньо представники виконавчих органів державної влади, керівники лікарняних кас, страхових компаній прикладуть зусилля для відпрацювання тих рішень цього вельмишановного зібрання, які ляжуть в основу подальшого відпрацювання і впровадження державної владою нормативно-правової основи подальшої спільної діяльності громадських об’єднань на благо здоров’я українського народу.
Ми пропонуємо в процесі роботи конференції розглянути основні положення проекту рішення конференції і прийняти їх для подальшої роботи.